UKRMAN і філософський підхід

 Скажу відразу, речі з такою відверто патріотичною тематикою викликають в мене якщо не недовіру, то певну настороженість. На мою скромну і абсолютно суб'єктивну думку, якщо в художньому творі на перше місце ставиться ціль показати велич і непереможність якогось народу, то існує велика ймовірність, що все решта, включаючи сюжет, може відійти на другий план. Чи сталося так з коміксом, обкладинка якого просто кричить вам в лице, що він український?Давайте розбиратися.   

 Знайомтеся, перший комікс про справжнього українського супергероя - "UKRMAN", випуск #1 (надалі "Укрмен", бо мені набридло міняти розкладку). І хоча бібліографія на титульні сторінці спробувала переконати мене, що це графічна новела, я маю сміливість з нею не погодитися. "Укрмен" - максимально супергеройський комікс, в усіх сенсах слова. В ньому є зразковий головний герой, суперзлодій, динамічні екшн-сцени, мутанти, драма і тд., і тп. Як то кажуть, всі симптоми на лице. 

 Авторами коміксу є: професійний сценарист Юрій Бонсевич, можливо відомий комусь за російським веб-серіалом "Район тьмы" (досить непоганий серіал до речі, ставлю 7 Джей Джей Абрамсів з 10), непрофесійний сценарист Анатолій Тягур і Федір Левченко, який покинув проект, пояснюючи це розбіжностями в поглядах з рештою команди. 

 Контуристом значиться дехто під псевдонімом G.A., про кого знайти інформацію я не змогла, але наскільки пам'ятаю презентацію з коміккону, це іноземний художник. Колорист коміксу - Софія Хвостикова. 

 Починається комікс з передмови, де нам коротко пояснюють, що саме призвело до подій, які відбуватимуться надалі. Це свого роду альтернативна історія, де вибух на Чорнобильській АЕС призвів до мутації ДНК живих істот, що піддалися радіоактивним викидам, та до утворення нових форм життя. Для боротьби з наслідками катастрофи було створено спецзагін "86" і побудовано в'язницю для мутантів, місцезнаходження якої засекречено. 

 Далі нас переносять в лабораторію доктора Хіміката, де він саме знущається над якимось нещасним чоловіком. З монологу Хіміката ми дізнаємося, що в його суперзлій лабораторії закінчився плутоній, що дуже ускладнює втілення планів доктора. На щастя, в нашого антагоніста є деякий Друг, який повідомляє, що сьогодні о 22:05 військові будуть перевозити Києвом плутонієвий опромінювач, яким лікують онкохворих.

 На радощах доктор Хімікат звертається за допомогою до свого старого знайомого мутанта Біоса, якого тримає в клітці і якому, в обмін на опромінювач, обіцяє повернути людський вигляд.

Хтось знає як тут дві картинки в один ряд поставити?

 Тим часом в Київському інституті хімії професор, на прикладі ядерних перетворень, пояснює студентам принцип роботи плутонієвого опромінювача, який закордонні колеги передали його клініці. Серед студентів виявляється і наш головний герой Богдан (ім'я якого ми чомусь дізнаємося майже в кінці випуску). У Богдана є двоє друзів: жартівник Юра і рудоволоса Злата, яка, як нам дають зрозуміти, може бачити майбутнє. Юра знає, що його друг любить носити обтягуючий костюм, та Злату хлопці вирішили вберегти від цієї інформації.

 Гадаю, самі кмітливі читачі вже здогадалися, куди прямує ця історія. Попереду чекають сутички хороших і поганих хлопців, вибухи, стрілянина, кров, м'ясо, сумна історія виникнення Укрмена, воєнна техніка, перевенуті машини, костюми радіоактивного захисту і всяке різне.

А ось і трейлер, який ілюструє все вище сказане:

 Спойлерити, розповідаючи сюжет далі, я не хочу, тому всіх зацікавлених закликаю купити і прочитати "Украмен" самому. Ну, або взяти в друга, який його вже купив. Все таки 150 гривень це майже 4 пари штанів.

 Оскільки з сюжетом ми більш-менш розібралися, можна переходити до тієї частини де я висловлюю свою думку стосовно всього.

 Персонажі. Після такого короткого представлення кожного з героїв, важко судити наскільки добре вони прописані. В моєму розумінні, зараз це лише шаблони персонажів, яких можна або оживити, або вбити остаточно. Дуже сподіваюся на перше. 

 Богдан (він же Укрмен) - це такий собі молодший брат Стіва Роджерса (він же Капітан Америка), який намагається копіювати старшого майже у всьому - від надлюдської сили до манери говорити. Та, зрештою, цей факт ніколи і не приховувався.

 Цікавіше з Біосом. Уявіть собі, що буде, якщо схрестити ДНК Істоти з "Фантастичної чертвірки" і Думсдея з "Бетмен проти Супермена". Або можете не уявляти, а відкрити "Укрмен". Така річ надто кидається в очі і, як би мені не хотілося якось виправдати таке рішення дизайну, я не можу. Суть створення чогось "першого" і "сенсаційного" як раз полягає в створенні чогось нового. Але маємо що маємо.

 Решта персонажів, таких як доктор Хімікат, Юра, Злата, полковник Волот з загону "86" на даному етапі просто є. 

 Хімікат - злий професор, якого можна запихнути в будь який супергеройський комікс і він буде сидіти як влитий. Сподіваюся, що з появою в нього мотивації це якось зміниться. 

 Юра - помічник головного героя. Ну цей, знаєте, який надривається з усіх сил, а слава все одно дістається його другу. В разі чого, за нього в мене серце буде боліти найбільше, бо ми з ним жартуємо однаково погано, а це краща точка дотику з персонажем, яку тільки можна придумати.

 Злата - супутниця супергероя (але це не точно). На даний момент все що про неї відомо це те, що вона студент-хімік, малює краще за мене і час від часу ловить видіння. І ще вона руда. Вже непогано.

 А полковник Волот, він просто стильний. От ви бачили багато полковників з андеркатом? Я до цього не бачила жодного. Респект. 

Стильний полковник Волот

 Далі що стосується рисовки і художнього наповнення. 

 Можливо художник я дуже так собі, та, як то кажуть, бачила дещо в цьому житті. Мій досвід читача коміксів, манги, веб-коміксів зробив з мене критика світового рівня. Тому я з упевненістю заявляю: рисовка в коміксі "Укрмен".. ну, вона норм, хз. Місцями вона кривувата, місцями колористика трохи підводить, але можливо це просто я лопух, а художник так бачить.

До чого в мене дійсно є претензії, чи скоріше побажання, це до розкадровок в екшн-сценах. Деколи доводилося пару раз перечитувати сторінку, щоб зрозуміти, що тільки що сталося. Ракурси місцями бажають кращого. Динаміка динамікою, але коли сцена за 3 кадри встигає зробити повний оберт навколо героя, це теж так собі рішення. 

 З іншого ж боку є напівпорожнє місто. Так, десь там вдалині бігає 3 пішохода і по дорозі їде 4 машини, є імітація життя. Але все одно складається враження, що це вечір не в столиці, а в якомусь постапокаліптичному світі.

 І вже зовсім прискіпування з мого боку, але в воєнних, які перевозять опромінювач одинакові обличчя. Від слова абсолютно.

 А загалом все досить приємно зроблено. Гадаю, якби мені сказали по рисовці знайти кадр з "Укрмена" я б без проблем його виявила. Стилізація цілком на рівні.

 Оскільки говорити про сюжет поки рано, бо як на мене перший випуск це частина чогось більш масштабного (буде сумно, якщо я помиляюся), залишилося пройтися по деяких дрібничках, які привернули мою увагу.

 По-перше, сцена, в якій показано як головний герой годує свого пса. Вона складається з однієї сторінки і вставлена просто всередину іншої сцени з кров'ю, і трупами. Я до цих пір не можу зрозуміти навіщо вона і чому саме там. Це би ще мало якийсь сенс, якби далі йшов розворот і треба було догнати сторінки. Але ж ні! Напевно, причина існування цієї сцени так і залишиться для мене таємницею на рівні чорних дір.

  По-друге, проблема під назвою "люди так не розмовляють". Цим грішать багато коміксів, в тому числі українських. Але конкретно "Укрмен" має якусь нездорову тягу до пафосних шаблонних фраз типу "щоб робити добрі справи костюм не потрібен", "кляті копи", "Укрмен! Це лише початок!". Серйозно, якщо побачите когось, хто говорить так в реальному житті - киньте в нього камінь.

 І по-третє, в якості оффтопу. Кадр, де кореспондент каже: "Ситуація загострюється. Поліція не може впоратися". Я не претендую на об'єктивність, але мені здається, що якби реальний журналіст так сказав, це був би його останній день на цій посаді. Останнє, чим мають займатися ЗМІ - це сіяти паніку поміж населення.

Просто випадкова сторінка з коміксу, щоб розбавити блок тексту.

 Тепер, коли все що хотіла я вже сказала, прийшов час підсумків. А вони такі...

 Я здогадуюся як важко робити те, що ніхто в твоїй країні ще не робив. І здогадуюся, що це вдвічі складніше, коли ти вкладаєш в своє творіння душу, і хочеш зробити все якнайкраще. Я вірю, що саме так було з Укрменом. В українські комікси я подалась не через те, що вони українські, а через людей, які наважилися випускати їх в Україні. 

 Зараз комікс-індустрія в нашій країні на дуже ніжному етапі розвитку, коли деякі недоліки треба пробачити, бо не бути їх просто не може. Ставтеся до неї як до дитини, яка тільки встала на ноги і от-от збирається піти. 

 Звісно це не відміняє того факту, що на помилки треба вказувати. І якщо кожен, хто прочитав комікс висловить свою думку про нього (бажано все таки конструктивну), вкаже на те, що могло бути зроблено краще, чи похвалить авторів за те, що йому сподобалося, то наступного разу все буде зроблено більш професійно. 

 Я б могла зараз сісти і розписати оду на декілька сторінок про те, як все добре, і які всі молодці. Але я не хочу. Так, "Укрмен" місцями сирий, наївний, списаний з інших творів, але в нього може бути непогане майбутнє. Я знаю не одну лінійку коміксів, які починалися в рази гірше, але з часом підтягнули мінуси і стали цілком непоганими історіями з немалою аудиторією прихильників.

 Головне не зариватися в тему патріотизму глибше потрібного, бо людей на зразок мене, які читають заради сюжету і героїв, а не національної ідеї, це лише відлякує. Але знову ж таки, хто я, щоб давати такі поради.

P.S. Фансервіс приваблює школярок. Просто кажу.